НБУ: Оновлено Комплексну програму розвитку фінансового сектору до 2020 р.

Новости |
???? ??????? ?????? 31.05.12 ???????

Рішенням Національного банку України №28 від 16 січня 2017 р. оновлено Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

Про це під час прес-заходу повідомив журналістам керівник Цільової команди з упровадження реформ фінансового сектору України, директор департаменту стратегії та реформування Національного банку Михайло Відякін. Він презентував оновлений документ разом із Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимуром Хромаєвим, членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Ольгою Гурбич та заступником директора-розпорядника ФГВФО Андрієм Оленчиком.

«Комплексна програма – наша «дорожня карта» реформ фінансового сектору, це «живий документ», і її оновлення – спосіб надати свіжого поштовху саме тим заходам, які наразі потребують більше уваги та роботи з боку регуляторів та учасників ринку. Основні зміни в документі можна розподілити за трьома напрямками: ми розширили периметр Програми, додавши нові заходи та дії як відповідь на виклики сьогодення, ми деталізували та консолідували чинні заходи Програми, а також переглянули строки виконання деяких заходів. Отже, реформи тривають і будуть ще більш глибинними та комплексними», – сказав Михайло Відякін.

За його словами, структура Програми залишається незмінною – три блоки із забезпечення фінансової стабільності, розбудови інституційної спроможності регуляторів, захисту прав споживачів фінансових послуг та інвесторів. Важливо зазначити, що частина дій в рамках заходів за цими блоками вже виконана регуляторами фінсектору.

«Одні з найбільших здобутків реформи за 2014-2016 роки для Національного банку – очищення банківського сектору, значне підвищення прозорості банківської системи, успішне впровадження інфляційного таргетування, створення та функціонування Ради фінансової стабільності, упровадження міжнародних стандартів фінансової звітності тощо. Разом із тим ми визнаємо, що взаємодія між регуляторами з метою виконання міжвідомчих проектів залишається ускладненою і потребує додаткової координації та синхронізації дій. Наразі після оновлення програми більшість проектів має міжвідомчий крос-функціональний характер, і саме від співпраці всіх державних органів залежатиме успішність реалізації проектів та впровадження змін. Ми готові працювати над помилками, удосконалювати та розбудовувати діалог, разом імплементувативажливі для суспільства проекти», – зазначив директор Департаменту стратегії та розвитку НБУ, назвавши також серед найменш успішних проектів забезпечення прав кредиторів, вирішення питання проблемної заборгованості та реалізацію проекту з перерозподілу функцій Нацкомфінпослуг.

Крім того, в оновленій Програмі заходи були розширені за рахунок таких дій, як розробка та запровадження нового валютного законодавства, перехід на стандарт IFRS 9, перехід на стандарти міжнародних розрахунків ISO20022, у тому числі IBAN, лібералізація податкового законодавства для торговців, удосконалення оверсайту платіжних систем, оновлення та виконання стратегії державних банків, розвиток fintech-сегменти, практика колективного інвестування у цінні папери, підвищення продуктивності банківської системи, побудова нового веб-сайту Національного банку, захист прав споживачів при іпотечному, P2P, P2B кредитуванні, та ін.

У подальшій реалізації оновленої Програми Національний банк вже визначив пріоритетні проекти, лідером яких виступає центральний банк. До цього списку увійшли ще не розпочаті або нові проекти, проекти, що значно відстають, а також проекти, які мають значний вплив на фінансовий сектор у цілому:

  1. Для блоку Голови НБУ це – відновлення кредитування, перерозподіл функцій регуляторів, підвищення фінансової обізнаності населення, впровадження системи захисту прав споживачів фінпослуг.
  2. Для банківського нагляду НБУ– відновлення кредитування, перехід на ризико-орієнтований банківський нагляд, спрощення механізмів злиття банків, оновлення та впровадження стратегії розвитку державних банків.
  3. Для монетарного блоку НБУ– відновлення кредитування, подальша реалізація стратегічного плану впровадження інфляційного таргетування, розвиток інструментів макропруденційної політики, оптимізація звітності.
  4. Для блоку відкритих ринків НБУ– лібералізація валютного регулювання, розвиток інфраструктури ринків капіталу.
  5. Для блоку розрахункових операцій НБУ– cashless-економіка, перехід на стандарти ISO20022, у т. ч. IBAN, розвиток інфраструктури та інструментів оверсайту платіжних систем.
  6. Для фінансово-адміністративного блоку НБУ– продовження внутрішньої трансформації Національного банку, впровадження IFRS 9, а також реалізація проекту Paperless.
    Завдяки більш чіткому на сьогодні розумінню стратегічних напрямків, закладених у Програму, у загальному форматі з самого початку її розробки та появи деталізованих концепцій, стратегій та планів реалізації за окремими наявними проектами вдалося їх переструктуривати. Частину проектів деталізовано, частину – консолідовано, а інші –відокремлено від суміжного заходу. Зазначені зміни дозволять більш зрозуміло та прозоро структурувати роботу за проектами Програми, урахувати їх комплексність та складність, а також більш ефективно організовувати та координувати роботу лідерів тастейкхолдерів щодо їх імплементації.

Зокрема, консолідовано напрямки:

  1. очищення фінансового сектору в частині небанківських фінансових установ у заході щодо роботи регуляторів та ФГВФО з проблемними учасниками фінансового сектору;
  2. реалізації прав інвесторів;
  3. захисту прав споживачів;
  4. урегулювання питань із проблемною заборгованістю;
  5. гармонізації системи оподаткування інструментів фінансового сектору.
    Також відокремлено напрямок щодо розробки та виконання Стратегії розвитку державних банків, стратегії виходу НБУ на міжнародний ринок із виробництва грошових одиниць та перерозподілу функцій регуляторів (проект SPLIT)

Перегляд частини строків за реалізацією проектів Програми спричинений:

  1. розширенням та поглибленням їх периметру, додаванням нових заходів для виконання;
  2. затримкою розподілу функцій Нацкомфінпослуг, подальшої побудови консолідованого нагляду та регулювання ринку фінпослуг;
  3. затримкою у прийнятті законопроектів, важливих для подальшого просування реформи.